Ромашка

Корисні властивості ромашки лікарської

Хімічний склад і наявність корисних речовин

В одній чашці (237 г) ромашкового чаю міститься:
Основні речовини:	г	Мінерали:	мг	Вітаміни:	мг
Вода	236	Калій	21,33	Вітамин А	0,05
Вуглеводи	0,5	Кальцій	4,74	Вітамин B5	0,03
Білки	–	Магній	2,37	Вітамин B1	0,02
Жири	–	Залізо	0,19	Вітамин B2	0,01
		Марганець	0,1	Вітамин В9	0,002
Калорійність	1 кКал	Цинк	0,09
		Мідь	0,04

Що саме використовують і в якому вигляді

Лікарське значення мають ромашкові суцвіття. Широко поширене як внутрішнє, так і зовнішнє застосування настою з квіткових кошиків. Призначають інгаляції над гарячими парами настою. У лікувальних цілях використовують ромашковий чай, відвар. Зовнішньо застосовують настій або відвар ромашки у вигляді полоскань, примочок, припарок, клізм, промивань, ванних процедур. У гомеопатії отримала визнання настоянка ромашки. Нетрадиційна і офіційна медицина також використовують ефірну олію ромашки.

Лікувальні властивості ромашки

Квітки ромашки аптечної містять (в складі летючого масла) матріцін і матрікарін, похідні хамазулена, культивовані спирти, бісаболол, бізабололоксід, кетоспірт, похідні кумарину, флавоноїди, ситостерин, холін, фарнезен і кадинен, бета-каротин, інозит, гіркоти, кислоти (аскорбінова , валеріанова, саліцилова), фітостероли, вітаміни.

Настій з квіткових кошиків використовується як антисептик, засіб з жовчогінним, заспокійливим, протисудомним, в’язким, кровоспинним ефектом. Настій ромашки призначають внутрішньо при спазмах кишечника, запаленні в печінці, жовчному міхурі, нирках і сечовому тракті, при мізерних менструаціях, істеричних реакціях, при судомах і стані неврозу, при невралгії трійчастого нерва.

Ромашкове ефірне масло активізує діяльність центральної нервової системи, прискорює рефлекторні функції, розширює судини головного мозку, збільшує частоту кардіо- та дихального ритмів.

Призначають препарати ромашки в комплексній терапії гастритів алергічного походження, колітів, при затримці менструального циклу, хворобливих відчуттях в області матки, при ревматизмі, бронхіальній астмі, ангіні.

Препарати ромашки стимулюють секреторні процеси в травному тракті, прискорюють відтік жовчі, усувають свербіння, сприяють інтенсивному потовиділенню, діють як антиалерген.

Застосування ромашки в офіційній медицині

Ромашка є складовою багатьох препаратів, визнаних офіційною медициною:

• Квітки ромашки, в упаковках;
• Ромазулан, в складі якого масло ромашки, кмин і антисептик. Призначають при гастритах, дуоденітах, порушеннях травлення і здутті (по половині чайної ложки на 200 мл окропу). Для приготування компресу, клізм і промивань готують рідину з розрахунку 1,5 чайної ложки ромазулану на літр води. Застосовують препарат зовнішньо при стоматиті, отиті, гінгівіті, уретриті і циститі, трофічних виразкових ураженнях. Засіб має протисвербіжну, дезодоруючу і антимікробну дію;
• Алором (мазь з екстрактом ромашки) – призначається при лікуванні пролежнів і міозитів, при плекситі, радикуліті, артриті. Засіб містить екстракт ромашки, алое і календулу, лікарські масла. Володіє місцевим протизапальним і знеболюючим ефектом;
• Арфазетин – фітозбір з суцвіттями ромашки. Застосовується при діабеті як препарат, що знижує рівень цукру в крові. Серед складових, крім ромашки, чорниця, шипшина, хвощ польовий, звіробій, аралія маньчжурська. Призначають засіб при лікуванні діабету легкого та середнього ступеня тяжкості;
• Ротокан – препарат, до складу якого входять екстракти ромашки, нагідок і деревію. Має протизапальну дію, використовується при афтозних стоматитах, гінгівостоматиті, виразковому ураженні ясен. Відновлює пошкоджену слизову і має кровоспинну властивість.

Використання ромашки в народній медицині

• При кишкових судомах, здутті і підвищеному газоутворення, болісних менструаціях, при простудних захворюваннях як антисептик п’ють ромашковий чай: столову ложку суцвіть-кошиків заварюють в 200 мл окропу. Зовнішньо ромашковий відвар застосовують для полоскання ротової порожнини і горла, при накладанні примочок, при прийнятті лікувальних ванн.
• При гастриті і виразкових осередках готують чай з ромашки і меліси (трав’яного матеріалу взяти в пропорціях 1: 1). Столову ложку трав’яної сировини запарити в склянці окропу. Пити чай гарячим, до 3 склянок на добу, протягом 2 місяців.
• При гастриті або ентериті заварюють в склянці окропу дві чайні ложки суміші з трав, взятих у рівній кількості (квітки ромашки лікарської, деревій, полин гіркий, листя м’яти холодної і шавлія). Настій пити процідженим в гарячому вигляді двічі на добу по 100 мл, за півгодини їжі.
• При здутті після неякісної їжі застосовують відвар: в рівних частинах ромашку, ягоди ялівцю, траву м’яти холодної, звіробою і золототисячника кип’ятять 10 хвилин (на склянку води взяти столову ложку трав’яної сировини). Остиглий відвар п’ють (після прийняття проносного) по 3 склянки на добу.
• При аскаридозі призначають настій ромашки без’язичковаї. Столову ложку суцвіть-кошиків настоюють в 1,5 склянках окропу протягом 60 хвилин в посудині під кришкою. Пити процідженим по 150 мл вранці та ввечері. При гостриках одночасно роблять клізми з 50-100 мл цього ж настою.
• При безсонні, як снодійний засіб, приймають настій суцвіть: чайна ложка квіткових кошиків на склянку окропу. Пити по склянці на ніч за одну годину до сну.
• При метеоризмі корисний чайний напій, який готують з ромашки, кореня валеріани і насіння кмину. Змішати квітки ромашки, валеріановий корінь і насіння кмину в пропорціях 6: 4: 1. Одну столову ложку змішаних трав запарити окропом і витримати настій близько 20 хвилин. Процідити і приймати по 100 мл вранці та ввечері при підвищеному газоутворенні.
• При хронічному гепатиті і цирозі печінки рекомендують наступний збір: взяти по дві столові ложки суцвіть ромашки лікарської, пижми, кореня лопуха, оману, трав’яної сировини звіробою, деревію, горця пташиного, череди, ягід шипшини. Одну столову ложку трав’яної суміші залити склянкою окропу, тримати на водяній бані півгодини, потім охолоджувати при кімнатній температурі протягом чверті години, процідити, додати кип’яченої води, щоб відвар збільшився до обсягу 200 мл. Пити по третині склянки тричі на добу, перед їдою протягом 2-3 тижнів. Приймати такий відвар можна з перервами, курсами, раз в 2-3 місяці.
• Як готується настоянка ромашки? Для приготування настоянки використовують не тільки суцвіття, а й всі надземні частини рослини. Траву зривають в період цвітіння і подрібнюють, поєднуючи і розтираючи в однакових пропорціях з алкоголем міцністю 35%. Після настоювання настойку проціджують. Отримана рідина є сильним концентратом і називається первинною, «материнською» настоянкою. Первинну настоянку розводять повторно і застосовують в курсах гомеопатичного лікування.
• За рекомендацією лікаря призначається ромашка дітям від двох місяців для використання в раціонах харчування з метою поліпшення травлення (у вигляді дитячого ромашкового фіточаю): один пакетик фіточаю залити склянкою окропу і дати настоятися 5-7 хвилин. Давати дитині в теплому вигляді 2-3 рази на добу, починаючи з однієї чайної ложки, поступово збільшуючи обсяг до рекомендованої норми. Тривалість і дозіровку і вживання необхідно погоджувати з педіатром.

Зовнішнє застосування:

• При застуді або ревматизмі приймають ванни з відваром ромашки (200 г квіток ромашки з розрахунку на 8 літрів води).
• Кашкою з ромашкових суцвіть лікують шкірний рак, прикладаючи припарки на уражені місця.
• Настій квіток ромашки на олії використовують в підігрітому вигляді для розтирання при подагрі і ревматичних захворюваннях, для компресів на шию при осиплості і втрати голосу.
• Знайшла ромашка застосування в гінекології: столову ложку суцвіть-кошиків необхідно настоювати в літрі окропу. Після процідити і використовувати в теплому вигляді для спринцювань двічі на добу.
• Напар з ромашки використовують для обробки гнійних ран, для промивання виразкових вогнищ, при кон’юнктивіті, при екземі, фурункулах, панариції, свербінні. При вушних виділеннях промивають вуха ромашковим напаром в поєднанні з 5% -ним перекисом водню.
  При екземі, висипаннях на шкірі, ранах і виразках призначають ванну: 4 столових ложки суцвіть-кошиків кип’ятять в літрі води 10 хвилин і отриманий відвар додають в повну ванну.
• Розтерті свіжі суцвіття ромашки вкладають в ніс, щоб вилікувати застуду.
• При ангіні допоможуть полоскання ромашковим настоєм: 20 г листя і квіток ромашки залити склянкою окропу. Витримати настій близько 20 хвилин, потім процідити і використовувати як рідину для полоскання кілька разів на добу.
• Ванна з загальнозміцнюючим і заспокійливим ефектом. Приготувати збір з ромашки лікарської, материнки, чебрецю, череди, листя кропиви дводомної і чорної смородини, взявши сировини в пропорціях 3: 1: 5: 2: 5: 2. 150 г трав’яної суміші залити 2-5 л окропу (в залежності від потрібної концентрації відвару), прокип’ятити 10 хвилин на невеликому вогні, процідити і додати відвар в ванну, наповнену водою (температура води не більше 37 градусів). Ванну приймати протягом чверті години, 2-3 рази в тиждень протягом двох тижнів. Важливо пам’ятати, що при цьому область серця повинна знаходиться вище рівня води.

Використання ромашки в східній медицині

Авіценна приписував ромашці протизапальний ефект. У своєму «Каноні медицини» він характеризував рослину як засіб, що пом’якшує і усуває вогнища запалення. Ромашка, на думку Авіценни, знімає напругу, при цьому зміцнює м’язи і є найбільш дієвим природним засобом для позбавлення від втоми, слабкості і знемоги.

Ромашка в наукових дослідженнях

Будучи однією з найцінніших лікарських рослин, ромашка природним чином постійно привертала інтерес дослідників в сфері медицини.

Цілющі властивості ромашки вивчалися з часів Гіппократа, Плінія, Діоскорида, Галена і Асклепія. Гіппократ описував ромашку як лікарську рослину, а Гален і Асклепій рекомендували ромашковий чай. У травнику, написаному на латині в 16-м столітті, італійський лікар і ботанік Маттіолі приписував ефірному маслу ромашки значення спазмолітика.

У 1500 р Ієронім Бруншвига, лікар і фармацевт, вперше описав процес дистиляції ефірного масла ромашки.

Американський ботанік Джеймс Дьюк писав про роль ромашки в антиалергійній терапії. У своїй праці «Зелена аптека» (1992) Дьюк підкреслює, що ромашка містить сім різних антигістамінних хімічних компонентів, що пояснює роль рослини в усуненні симптомів алергії (одночасно з цим існують випадки індивідуальної непереносимості самої ромашки).

Джон Хейнерман в «Енциклопедії фруктів, овочів і трав» стверджує, що ромашковий чай, один з небагатьох трав’яних чаїв в рослинному царстві, сприяє відновленню тканин печінки і її оновленню.

Найширший діапазон терапевтичних властивостей ромашки є об’єктом дослідження групи індійських вчених (Дж. Шріваштава, Е. Шанкар, С. Гупта).

Ефект від застосування екстракту ромашки в лікуванні афтозного стоматиту досліджували А. Тадбіра, С. Пуршахідіб, Х. Ебрахімік, З. Хаджіпурд і ін.

Можливість використання ромашки як антидепресант і позитивний її вплив на пацієнтів, які перебувають у стані депресії були проаналізовані зарубіжними представниками науки: Дж. Шульц, К. Рокуелл, А. Ньюберг.

Чи діє ромашка проти раку? Можна сказати, що значне місце відведено ромашці в майбутній боротьбі з онкологічними захворюваннями.

У науковій роботі Гончарової Т. і Лукашук С. обгрунтовуються можливості використання полікомпонентного трав’яного збору (в який включена ромашка) в антираковій терапії.

Біологічну активність речовин ромашки, мінеральні елементи, що містяться в ефірному маслі рослини, досліджували Первишін Г., Єфремов А., Гордієнко Г., Агафонова Е.

Використання в дієтології

Ромашка підвищує апетит і покращує засвоєння поживних елементів.

Ромашка в кулінарії

Ромашка давно стала складовою різноманітних напоїв. Оригінальний, дещо пряний смак і специфічний «яблучний» аромат пояснюють популярність ромашки в меню вегетаріанців.

• Ромашковий чай. Для приготування ароматного чаю з ромашки знадобляться такі інгредієнти: 2 столові ложки свіжих суцвіть ромашки, 2 чашки окропу, дві скибочки яблука, мед. Промити квіти ромашки проточною водою. Обдати чайник для заварювання окропом. Яблучні скибочки розім’яти дерев’яною ложкою. Квіти ромашки і яблуко залити в заварювальному чайнику двома чашками окропу. Настоювати чай 5 хвилин. Розлити по чашках. Додати мед за смаком.
• Суп з ромашкою і цвітною капустою. Щоб приготувати таке оригінальне вегетаріанське блюдо, потрібно: 6 чайних пакетиків ромашкового чаю, 3 чашки води, 500 г цвітної капусти, чверть цибулини, 2 стебла селери, столова ложка оливкової олії, сіль, перець. У глибокій каструльці приготувати з води і ромашкового чаю в пакетиках відвар, прокип’ятивши його 5 хвилин. Пакетики видалити з відвару. Цвітну капусту розділити на суцвіття і варити в ромашковому чаї під закритою кришкою 15 хвилин. У сковорідці обсмажити цибулю і селеру на маслі. Пюріровать варену цвітну капусту, цибулю з селерою, сіль, перець і ромашковий відвар в блендері. Залежно від кількості доданого ромашкового чаю можна зробити суп-пюре більш густим або рідким.

Використання ромашки в косметології

Екстракт ромашки входить до складу різних засобів доглядової косметики. Відмінний косметичний ефект має квітковий лід, приготований з відвару ромашки. Такі крижані кубики можна використовувати в якості тоніка, протираючи ними обличчя. Зняти набряки, усунути мішки і синці під очима допоможе ромашковий чай. Залиті невеликою кількістю окропу і охолоджені пакетики ромашкового чаю прикладаються до повік на кілька хвилин.

Настій ромашки використовують як ополіскувач для волосся: він має легкий тонуючий ефект і надає золотистий відтінок.

Використання в парфумерії

Ефірна олія ромашки виправдала себе і в парфумерній індустрії. Аромат ромашки урізноманітнює так звані квіткові і деревні композиції.

Інші види використання

Масло ромашки використовується в ароматерапії. Кілька крапель олії в аромалампу, на носовій хустинці, або невеликому клаптику тканини знімають напругу, діють розслабляючи і заспокійливо. Дихати при сеансі ароматерапії потрібно повільно і розмірено.

Масажні процедури також включають інтенсивне використання ромашкового ефірного масла. Для масажу краще поєднувати масло ромашки з оливковим або лавандовим.

Ромашка лікує не тільки людей, а й рослини. Розпилення над грядками з молодими сходами ромашкового чаю захищає багато садових і городних культур від грибкового ураження і пліснявої хвороби.