Ожина

Ожина

Ожина – багаторічний напівчагарник роду рубус, що належить до сімейства розоцвітих. Поширена рослина в північних і помірних широтах Євразійського континенту, в хвойних і змішаних лісах, в заплаві річок, в лісостеповій зоні. Садової ожини практично немає, тому любителям цієї ягоди доводитися сподіватися на прихильність природи і чекати хорошого врожаю цієї дикої ягоди.

Рослина зацвітає в середині червня і цвіте все літо. На одній і тій же рослині одночасно зустрічаються квіти, незрілі і зрілі ягоди. Ожина набагато врожайніша, ніж дикоросла малина. У самий розпал літнього сезонну гілки рослини прогинаються під вагою грон зі стиглими великими ягодами. Досвідчені бджолярі знають, що квітуча ожина – відмінна медоносна рослина. Ягодам ожини трохи не вистачає солодкості, тому вони сподобаються любителям “кисленького”.

Калорійність ожини

Ожина є дієтичним і низькокалорійним продуктом, так як в сирому вигляді в ній міститься всього 31 ккал. Заморожена ожина відрізняється підвищеним вмістом вуглеводів, а її калорійність становить 64 кКал на 100 г продукту. Енергетична цінність консервованої ожини – 92 кКал. Надмірне вживання даного продукту може стати причиною появи зайвої ваги.

Харчова цінність в 100 грамах:

Білки, гр Жири, гр Вуглеводи, гр Зола, гр Вода, гр Калорійність, кКал
1,5 0,5 4,4 0,7 88 31

Корисні властивості ожини

Ожина містить повний комплекс поживних і лікарських речовин, серед яких сахароза, глюкоза, фруктоза (до 5%), лимонна, винна, яблучна, саліцилова і інші органічні кислоти, вітаміни групи В, С, Е, К, Р, РР, провітамін А, мінеральні речовини (солі калію, міді і марганцю), дубильні і ароматичні сполуки, пектинові речовини, клітковина та інші макро- і мікроелементи.

Так само в плодах ожини присутні такі мінеральні речовини як натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, нікель, марганець, молібден, хром, барій, ванадій, кобальт, стронцій, титан.

Листя ожини багате дубильними речовинами (до 20%), (головним чином, лейкоантоціанідами і флавонолами), вітаміном С (аскорбінова кислота), амінокислотами і мінеральними речовинами.

Насіння ожини містить 12% жирної олії.

У народній медицині свіжі ягоди ожини використовують для зміцнення організму і насичення його вітамінами.

При атеросклерозі корисно вживати в їжу ягоди ожини в будь-якому вигляді.

Вживання в їжу ягід ожини сприяє поліпшенню складу крові.

Листя активізує травлення. Їх відваром лікують екзему і запалення шкіри, застосовують при патологічному клімаксі, полоскають горло при ангіні, стоматиті. Відвар гілок п’ють при неврозі серця. Допомагає ожина при спайковій хворобі, яка виникає в результаті операцій.

Настій листя має ранозагоювальну, протизапальну, потогінну і сечогінну дії. Його використовують також при розладах нервової системи та захворюваннях серця.

З листя ожини травники готували чудовий чай: свіже листя поміщали в закритий емальований посуд, витримували до повного в’янення і потемніння, після чого його сушили на повітрі і заварювали окропом.

Подрібнені в кашку листя ожини можна прикладати до ран, наривів, ударів, ним лікують лишаї, екзему, трофічні виразки та інші шкірні захворювання.

Настій з листя також корисний при захворюванні ясен, в цьому випадку його використовують у вигляді полоскань.

Цілющий і відвар коріння ожини. Вважається, що його застосування дає хороший ефект як сечогінний засіб при водянці.

Рекомендується випивати за день в три прийоми настій листя рослини. Готують його так: 2 чайні ложки сухої подрібненої сировини настоюють 20 хвилин в 1 склянці окропу і проціджують.

При проносі, гастриті, як додатковий засіб при дизентерії, харчових отруєннях, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки настій листя готують трохи інакше: 1 столову ложку сухої подрібненої сировини заливають 1 склянкою окропу, настоюють 3 години в термосі. Приймають по 1/2 склянки 3-4 рази на день за 20 хвилин до їжи. При шлунково-кишковій кровотечі, ентероколіті настій слід приймати кожні 2 години.

При запаленні верхніх дихальних шляхів і легеневій кровотечі корисно пити відвар коріння або листя ожини: 20 г сухої подрібненої сировини заливають 1 склянкою окропу і кип’ятять 20 хвилин, потім настоюють протягом 3 годин, проціджують і доводять об’єм до початкового кип’яченою водою. Приймають по 2 столові ложки 3-4 рази на день до їжи.

Для полоскання горла при фарингіті, ангіні і тонзиліті користуються відваром коренів ожини. Для цієї мети 20 г сухої подрібненої сировини кип’ятять в 1 склянці води протягом 20 хвилин, потім настоюють 3 години, проціджують і доводять об’єм рідини до вихідного кип’яченою водою.

При стоматиті рот полощуть настоєм листя рослини. Готують його так: 4 столові ложки сухої подрібненої сировини заливають 2 склянками окропу, настоюють півгодини і проціджують. Для зміцнення ясен можна жувати свіже листя ожини.

При сечокам’яній хворобі з лікувальною і профілактичною метою, особливо в передопераційний період, коли не встановлено тип каменів, приймають відвар коріння або листя ожини: 20 г сухої подрібненої сировини кип’ятять в 1 склянці води протягом 20 хвилин, потім настоюють 3 години, проціджують і доводять обсяг рідини до вихідного кип’яченою водою. Приймають по 2 столові ложки 3-4 рази на день до прийому їжі.

При клімактеричних неврозах п’ють чай зі свіжих ягід ожини.

При цукровому діабеті корисно вживати в їжу ягоди ожини в будь-якій кількості. Крім того, можна приймати настій листя, який готують наступним чином: 2 чайні ложки сухої подрібненої сировини заливають 1 склянкою окропу і настоюють протягом 30 хвилин. Випивають процідженим за день в три прийоми.

Сік готують із стиглих соковитих плодів ожини і молодого листя. Дуже ефективний сік з ягід ожини при трахеїті, бронхіті, фарингіті, ангіні, гарячкових станах, недокрів’ї, гінекологічних захворюваннях, колітах, дизентерії, проносі. Сік ожини має загальнозміцнюючу і заспокійливу дію. Сік з листя використовують для лікування ран, дерматозів, трофічних виразок, лишаїв, екзем, при захворюваннях ясен, ангіні, фарингіті і стоматиті. Всередину сік свіжого листя приймають як потогінний і сечогінний засіб, а також при гастритах, проносі, недокрів’ї і як заспокійливе.

Небезпечні властивості ожини

Ягоди ожини не рекомендується їсти при захворюваннях шлунка і тонкого кишечника (краще пити сік). При підвищеній кислотності шлункового соку пийте не більше однієї склянки соку ягід в день. Ожина також небезпечна для нирок.

Відомі випадки індивідуальної непереносимості ожини, про що свідчать поява нудоти, блювоти, діареї, і набряку слизових, а також алергічні реакції на продукт, що супроводжуються висипом.

Loading...
Автор:

Категорії: Каталог ягід

267

Залишити відповідь